Методика вивчення лідерського стилю розроблена Р. Бейлзом та К. Шнейєром. Ця класична методика широко використовується у всьому світі. На думку К. Шнейєра ця схема дозволяє вивчати 2 стилі лідерської поведінки - діловий (T - task, тобто орієнтований на завдання) і соціо-емоційний (S - socioemotional, тобто орієнтований на взаємини).
Випробуваним необхідно оцінити в балах поведінку лідера: 1 бал ставиться, якщо дана особливість поведінки проявляється дуже рідко, 10 - найчастіше, 0 балів - якщо ви не помітили такої особливості у лідера, що оцінюється.
Інтерпретація результатів
Показник стилю вважається високим, якщо він більше або дорівнює 7 балів, середнім, якщо він розташовується в проміжку 4-6 балів, та низьким, якщо він менший або дорівнює 3 балам.
Пза поєднанням стилів лідерів можна розділити на 3 типи:
1) з високим Т і низьким S — орієнтований на завдання;
2) з низьким Т і високим S - орієнтований на взаємини;
3) з середнім Т і середнім S - поєднує обидва стилі.